1. Енергетика:
– нафтопереробні та газопереробні заводи;
– установки для газифікації та зрідження;
– теплові електростанції та інші установки для спалювання тепловою потужністю 50 МВт і вище;
– коксові печі;
– атомні електростанції та інші атомні реактори, включаючи демонтаж або виведення з експлуатації таких електростанцій або реакторів 1/ (за винятком дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного пального та сировини для отримання вторинного ядерного пального, матеріалів, які діляться та відтворюються, потужність котрих не перевищує 1 кВт постійного теплового навантаження);
– установки для регенерації опроміненого ядерного пального;
– установки, призначені:
– для виробництва або збагачення ядерного пального;
– для переробки опроміненого ядерного пального або високорадіоактивних відходів;
– для остаточного вилучення опроміненого ядерного пального;
– виключно для остаточного вилучення радіоактивних відходів;
– виключно для зберігання (запланованого на період більш, ніж 10 років) спроміненого ядерного пального або радіоактивних відходів в інших місцях за межами території промислового об'єкта.
2. Виробництво та обробка металів:
– установки для випалювання або агломерації металевих руд (включаючи сульфідну руду);
– установки для виробництва переробного чавуну або сталі (первинна або вторинна плавки), включаючи безперервну розливку потужністю, що перевищує 2,5 т за годину;
– установки для обробки чорних металів:
I) стани гарячої прокатки потужністю, що перевищує 20 т сирої сталі за годину;
II) ковальські молоти, енергетична потужність котрих перевищує 50 кДж на молот, а потужність теплового споживання перевищує 20 МВт;
III) нанесення захисних розпилених металевих покрить з подачею сирої сталі, що перевищує 2 т за годину.
– лиття чорних металів з виробничою потужністю, що перевищує 20 т за день;
– установки для:
I) виробництва неокислених кольорових металів з руд, концентратів або вторинних сировинних матеріалів шляхом металургійних, хімічних або електролітичних процесів;
II) виплавки, включаючи легування сплавів, кольорових металів, в тому числі рекуперованих продуктів (рафінування, ливарне виробництво і т.п.), плавильною потужністю, що перевищує 4 т на день для свинцю та кадмію або 20 т в день для всіх інших металів.
– установки для поверхневої обробки металів в пластичних матеріалів з використанням електролітичних або хімічних процесів, при яких об'єм переробних технологічних чанів перевищує 30 м3.
3. Промисловість по переробці мінеральної сировини:
– установки для виробництва цементного клінкеру в обертальних випалювальних печах з виробничою потужністю, що перевищує 500 т за день, або вапна в обертальних випалювальних печах з виробничою потужністю, що перевищує 50 т за день, або в інших печах з виробничою потужністю, що перевищує 50 т за день;
– установки для виробництва азбесту та виробництва продуктів, що містять азбест;
– установки для виробництва скла, включаючи скловолокно, з плавильною потужністю, що перевищує 20 т за день;
– установки для плавлення мінеральних речовин, включаючи виробництво мінеральних волокон, з плавильною потужністю, що перевищує 20 т за день;
– установки для виробництва керамічних продуктів шляхом випалення, зокрема, покрівельної черепиці, цегли, вогнестійкої цегли, керамічної плитки, кам'яної кераміки або фарфорових виробів, виробничою потужністю, що перевищує 75 т за день, і/або випалювальних печей, місткість яких перевищує 4 м3, а щільність затвердіння на піч перевищує 300 кг/м3.
4. Хімічна промисловість: виробництво в межах значень категорій діяльності, що містяться в цьому пункті, означає виробництво в промислових масштабах шляхом хімічної обробки речовин або груп речовин, зазначених в підпунктах a)–g):
a) хімічні установки для виробництва основних органічних хімічних речовин, таких як:
I) прості вуглеці (лінійні або циклічні, насичені або ненасичені, аліфатичні або ароматичні);
II) вуглеводні, що містять кисень, такі як спирти, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, складні ефіри, ацетати, прості ефіри, перекиси, епоксидні смоли;
III) сірчані вуглеводні;
Iv) азотні вуглеводні, такі як аміни, аміди, сполуки азоту, нітросполуки або нітратні сполуки, нітрили, ціанати, ізоціанати;
v) вуглеводні, що містять фосфор;
vI) галогенізовані вуглеводні;
vII) органометалеві сполуки;
vIII) основні пластичні матеріали (полімери, синтетичні волокна і волокна на базі целюлози);
IX) синтетичний каучук;
X) фарби та пігменти;
XI) поверхнево-активні речовини;
b) хімічні установки для виробництва основних неорганічних речовин, таких як:
I) гази, такі як аміак, хлор або хлористий водень, фтор або фтористий водень, оксиди водню, сполуки сірки, оксиди азоту, водень, двоокис сірки, хлорокис вуглецю;
II) кислоти, такі як хромова кислота, фтористоводнева кислота, фосфорна кислота, азотна кислота, хлористоводнева кислота, сірчана кислота, олеум, сірчиста кислота;
III) луги, такі як гідроокис амонію, гідроокис калію, гідроокис натрію;
Iv) солі, такі як хлористий амоній, бертолетова сіль, вуглекислий калій, вуглекислий натрій, перборат, азотнокисле срібло;
v) неметали, оксиди металів або інші неорганічні сполуки, такі як карбід кальцію, кремній, карбід кремнію;
с) хімічні установки для виробництва фосфорних, азотних або калійних мінеральних добрив (простих або складних добрив);
d) хімічні установки для виробництва основних продуктів для рослинництва та біоцидів;
e) установки, на яких використовуються хімічні або біологічні процеси для виробництва основних фармацевтичних продуктів;
f) хімічні установки для виробництва вибухових речовин;
g) хімічні установки, в яких хімічні та біологічні процеси використовуються для білкових кормових добавок, ферментів й інших білкових речовин.
5. Переробка та вилучення відходів:
– установка для спалювання, рекуперації, хімічної обробки або захоронення шкідливих відходів;
– установки для спалення комунально-побутових відходів потужністю, що перевищує 3 т за годину;
– установки для видалення нешкідливих відходів потужністю, що перевищує 50 т на добу;
– звалища, на які надходять понад 10 т відходів на добу або загальною місткістю, що перевищує 25 000 т, за виключенням звалищ інертних відходів.
6. Установки для очистки стічних вод потужністю, що перевищує еквівалент чисельності населення в розмірі 150 000 чоловік.
7. Промислові установки для:
a) виробництва целюлози з деревини або аналогічних волокнистих матеріалів;
b) виробництва паперу та картону виробничою потужністю, що перевищує 20 т на добу.
8. a) Будівництво залізниць далекого сполучення та аеропортів 2/ довжиною злітно-посадочних смуг 2 100 м і більше;
b) будівництво автомагістралей і швидкісних доріг 3/;
c) будівництво нових доріг, що мають чотири і більше смуг дорожнього руху, або реконструкція та/або розширення вже існуючих доріг, що мають дві або менше смуг дорожнього руху, з метою збільшення кількості смуг до чотирьох і більше для руху там, де така нова дорога або реконструйована та/або розширена ділянка дороги матимуть безперервну протяжність 10 км або більше.
9. a) Внутрішні водні сполучення і порти для внутрішнього судноплавства, придатні для проходу суден тонажністю, що перевищує 1 350 т;
b) торгові порти, причали для навантаження та вивантаження, пов'язані з береговими та виносними портами (за виключенням причалів паромних переправ), котрі можуть приймати судна тоннажністю, що перевищує 1 350 т;
10. Забір підземних вод або система штучного поповнення підземних вод із щорічним водозабором або місткістю води, що поповнюється, еквівалентній або більшій за 10 млн. м3.
11. a) Роботи по перекиданню водних ресурсів між річковими басейнами, при яких таке перекидання спрямоване на запобігання можливої нестачі води, та кількість води, що переводиться, перевищує 100 млн. м3/рік;
b) в усіх інших випадках роботи по перекиданню водних ресурсів між річковими басейнами з багаторічною середньою кількістю водостоку басейну, що перевищує 2 000 млн. м3/рік, в разі, коли кількість води, що переводиться, перевищує 5% цього водостоку.
В обох випадках кількість питної води, що перекидається по трубах, не враховується.
12. Видобуток нафти та природного газу в комерційних інтересах, коли обсяги видобутку нафти перевищують 500 т на добу, а обсяги видобутку газу перевищують 500000 м3 на добу.
13. Греблі та інші об'єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові обсяги затриманої води перевищують 10 млн. м3.
14. Трубопроводи для транспортування газу, нафти або хімічних речовин діаметром, що перевищує 800 мм, і довжиною, що перевищує 40 км.
15. Установки для інтенсивного вирощування птиці або свиней, розраховані на більш, ніж:
a) 40 000 місць для птиці;
b) 2 000 місць для відгодовування свиней (вагою понад 30 кг); або
c) 750 місць для свиноматок.
16. Кар'єри та райони відкритого видобутку корисних копалин з площею поверхневої ділянки, що перевищує 25 га, або райони видобутку торфу, з площею поверхневої ділянки, що перевищує 150 га.
17. Будівництво повітряних ліній електропередач напругою 220 кВ або більше, і довжиною, що перевищує 15 км.
18. Установки для зберігання нафти, нафтохімічних або хімічних продуктів місткістю 200 000 т і більше.
19. Інші види діяльності:
– установки для попередньої обробки ( такі операції, як промивка, відбілювання, мерсеризація) або фарбування волокон або текстилю, виробнича потужність котрих перевищує 10 т на добу;
– установки для дублення кожі та шкір, на яких об'єм переробки перевищує 12 т готової продукції на добу;
– a) бійні переробки туш потужністю, що перевищує 50 т на добу;
b) виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки:
I) сировини тваринного походження (окрім молока) потужністю по виходу готової продукції, що перевищує 75 т на добу;
II) сировини рослинного походження потужністю виходу готової продукції, що перевищує 300 т на добу (середній показник за квартал);
с) обробка та переробка молока, коли кількість отриманого молока перевищує 200 т на добу (на основі середньорічного показника);
– установки для видалення або рециркуляції туш свійських тварин або відходів тваринництва виробничою потужністю, що перевищує 10 т на добу;
– установки для поверхневої обробки речовин, предметів або продуктів з використанням органічних розчинників, зокрема для оздоблення, друку, покриття, обезжирювання, гідроізолювання, калібрування, фарбування, очистки або насичування, виробничою потужністю, що перевищує 150 кг на годину або більш, ніж 200 т на рік;
– установки для виробництва вуглецю (природного коксу) або електрографіту шляхом спалювання або графітизації.
20. Будь-який вид діяльності, про який не згадується вище в пунктах 1 – 19, якщо участь громадськості передбачається в рамках процедури оцінки впливу на навколишнє середовище, згідно з національним законодавством.
21. Положення пункту 1 а) Статті 6 цієї Конвенції не застосовується до жодного з вищезгаданих проектів, які реалізуються виключно або в основному з метою досліджень, розробки та перевірки нових технологій методів або продуктів на протязі менш ніж двох років, якщо лише не існує ймовірності спричинення значного шкідливого впливу на навколишнє середовище або здоров'я.
22. Будь-яка зміна або розширення діяльності, котрі самі по собі відповідають критеріям/пороговим величинам, установленим у цьому додатку, підпадають під пункт 1 а) Статті 6. Будь-які інші зміни або розширення діяльності підпадають під пункт 1 b) Статті 6/ цієї Конвенції.
Примітки:
1/ Атомні електростанції та інші атомні реактори перестають бути такими установками після того, як усе ядерне пальне та інші радіоактивно забруднені елементи остаточно вилучаються з території промислового майданчика такої установки.
2/ Для цілей цієї Конвенції термін "аеропорт" означає аеропорт, котрий відповідає визначенню, що міститься в Чікагській Конвенції 1944 року, яка заснувала Міжнародну Організацію Цивільної Авіації (Додаток 14).
3/ Для цілей цієї Конвенції термін "швидкісна дорога" означає будь-яку дорогу, котра відповідає визначенню, що міститься в Європейській угоді про міжнародні автомагістралі від 15 листопада 1975 року.